Dark Mode
  • п’ятниця, 29 Березня 2024

Сказати «ні» — це про самоповагу, а про не егоїзм, — психологиня з Дніпра

Сказати «ні» — це про самоповагу, а про не егоїзм, — психологиня з Дніпра

Наїхали в супермаркеті візком на ногу або начальник змусив працювати понаднормово – у якій з цих двох ситуацій порушуються особисті кордони? І де межа між самоповагою та егоїзмом?


Відповіла на ці та інші запитання в пресцентрі Відкритого психологиня з Дніпра Катерина Міллер.


Особисті кордони – це про розуміння людини самої себе, своїх цілей, потреб та цінностей. Є допустима і недопустима поведінка по відношенню інших людей до кожного з нас. Тому психологи зазначають: якщо ви дозволяєте комусь виходити за межу, то ви не можете відстоювати власні кордони. Говорити «ні» на прохання, які доставляють вам дискомфорт – це не егоїзм, а самоповага.


«Якщо о другій годині ночі вас будить власна дитина через своє погане самопочуття – ви прокинетесь, щоб допомогти їй. А якщо у такий же час телефонує нетверезий сусід з проханням побалакати? Ситуації різні, але в дечому схожі. Проте у другому випадку порушуються ваші особисті кордони», — наводить приклад Катерина Міллер.


Фахівці радять чітко зрозуміти, що таке дистанція у міжособистісному спілкуванні, соціальний та фізичний простір.  Порушення особистих кордонів – це нехтування інтересами, цінностями, потребами людини, нав’язування стереотипів та примушування до певних дій. Але не плутайте їх із фізичними. Якщо хтось ненароком наїхав на вас візком у супермаркеті – ваша особистість не постраждала. Розібравшись у ситуації, ви, скоріш за все, зрозуміїте, що все сталося випадково і конфлікт не буде доречним.

Психологиня наводить і інший приклад: «Якщо ваш колега просить підмінити її через серйозні причини, то нормальним буде проявити людяніть і розуміння. А якщо керівник змушує вас працювати понаднормово і навіть не питає, наскільки вам це зручно або не зручно – кордони зруйновано. Вчіться завжди відстоювати власну позицію. Не бійтеся відмовляти іншим на користь своїх інтересів».


 

 

Ангеліна Овсієнко

коментар / Reply From